Довідка про підсумки проведення самооцінювання за напрямком
Довідка
Про аналіз роботи з розбудови внутрішньої системи якості освіти за напрямом «СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ» у 2024-2025 навчальному році.
Аналізуючи анкету вчителів, переважна більшість (85 %) педагогічних працівників зазначають, що інформують здобувачів освіти про критерії оцінювання на початку навчального року, 57 % - перед вивченням кожної теми, 5 % від опитаних розміщують інформацію на веб-сайті або інтерактивній платформі закладу освіти, 19 % - працівників практикують індивідуальне пояснення здобувачам освіти. Педагогічний колектив, як і передбачено рекомендаціями МОНУ, використовує різні форми оцінювання учнів. Критеріями ж для оцінювання навчального предмету, виступають рекомендації Міністерства освіти і науки України, які педагогічні працівники (70,5%) адаптують до умов роботи закладу, решта працівників використовують виключно рекомендації МОНУ при оцінюванні учнів при викладанні навчального предмету. Більшість опитаних учителів (94%) - використовують виключно рекомендації МОН у складанні календарно-тематичного планування. Проте педагогічні працівники звертають увагу і на зразки, що пропонуються фаховими виданнями (61 %), власний досвід (47%), створюючи календарний план для найкращого вивчення навчального предмета у ліцеї. Результати анкетування батьків засвідчили, що більшість (50% батьків) отримують інформацію про критерії, правила та процедури оцінювання навчальних досягнень учнів; 36,4 % - переважно отримують, лише 3,8 % опитаних батьків ніколи не отримували інформацію про критерії оцінювання дітей. 95,8% опитаних учнів вказують, що вчителі, в переважній більшості, пояснюють вимоги до оцінювання, аргументують оцінку на прохання учня; 83 % зазначають, що вчителі ще до початку оцінювання завжди пояснюють, за що учень може отримати ту чи іншу оцінку, а після оцінювання завжди її обґрунтовують. Здобувачі освіти вважають оцінювання результатів навчання справедливим і об’єктивним 37,5% та 58,3 % у більшості випадків оцінюють справедливо. Результати опитування батьків, щодо справедливості оцінювання показали, що 44,4 % завжди оцінюють справедливо, 40,7 % - переважно справедливо. Освітній процес спрямовується на формування і розвиток ключових компетентностей, посилення ролі особистісного чинника в засвоєнні навчального матеріалу. У зв’язку з цим в закладі освіти змінились технології контролю і оцінювання навчальних досягнень учнів. За компетентнісного підходу оцінюється не обсяг засвоєних знань сам по собі, а те, як ці знання використовуються для вирішення прикладних завдань. Процес впровадження вчителями компетентнісного підходу в систему оцінювання вивчається шляхом спостереження за проведенням навчальних Про узагальнення результатів самооцінювання з розбудови внутрішньої системи якості освіти за напрямом «СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ» 5 занять. Вивчаються також критерії оцінювання, які використовують вчителі при оцінюванні обов’язкових видів робіт. У закладі освіти наявний перспективний план внутрішнього моніторингу результатів навчання здобувачів освіти. На 2021-2022 навчальний рік сплановано моніторинг начальних досягнень учнів за результатами семестрів і навчального року. Результати моніторингових досліджень розглядаються на засіданнях педагогічної ради. За підсумками моніторингів здійснюється аналіз результатів навчання здобувачів освіти. Під час опитування педагогічних працівників з’ясовано, що 75% вчителів використовують підсумкове оцінювання; 37,6 % самооцінювання учнями, 56,4 % - поточне та взаємооцінювання учнів, 52% - формувальне оцінювання. В анкетуванні вчителі зазначають, що спостерігають особистісний поступ здобувачів освіти. За результатами опитування учнів з’ясовано, що вони отримують зворотний зв’язок від учителів у різних формах, а саме: 91, 6 % - стверджують, що більшість вчителів аргументують виставлені оцінки; 78% - вказують, що більшість вчителів аналізує допущені помилки; 78% - зазначають, що більшість педагогічних працівників визначають шляхи покращення результатів навчання; 78% - говорять, що більшість вчителів заохочують до подальшого навчання. 66,7% опитаних здобувачів освіти схильні до думки, що у закладі їхні навчальні досягнення оцінюють з метою визначення рівня знань. Основним індикатором вимірювання результатів освітньої діяльності учнів є їхні навчальні досягнення. Розроблена і розбудована система оцінювання навчальних досягнень учнів сприяє мотивації освітньої діяльності учнів та визначає особливості педагогічної діяльності. Система оцінювання навчальних досягнень учнів потребує постійного моніторингу з боку керівництва закладу освіти. Основною метою такого моніторингу є виявлення об’єктивного та раціонального підходу до оцінювання навчальних досягнень учнів з боку вчителя, простеження системності в оцінюванні учнів, динаміки їх навчальних досягнень. Заклад освіти сприяє формуванню у здобувачів освіти відповідального ставлення до результатів навчання. Усі опитані здобувачі освіти погоджуються з твердженням, що вчителі вірять в них (або переважно вірять) і в їх успіхи; 96 % - що педагоги поважать учнів; 96% - що вчителі допомагають їм на їх прохання. За результатами анкетування 75% здобувачів освіти відповідально ставляться до навчання та вважають, що заклад освіти сприяє розвитку відповідальності. Переважна більшість (87%) учнів пов’язують свою успішність із власною наполегливістю та працьовитістю; 52,2% опитаних учнів - із рівнем викладання навчальних предметів. Більшість опитаних учнів стверджують, що здійснюють самооцінювання результатів своєї роботи під час навчальних занять. Навчальні досягнення учнів, отримані за результатами зовнішніх і внутрішніх моніторингів або ДПА, ЗНО аналізують, порівнюють з підсумковим Про узагальнення результатів самооцінювання з розбудови внутрішньої системи якості освіти за напрямом «СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ» 6 оцінюванням вчителя, готують аналітичні матеріали за результатами дослідження та відповідно приймаються управлінські рішення про вдосконалення освітньої діяльності, затверджені наказом керівника. Оскільки формувальне оцінювання націлене на визначення індивідуальних досягнень кожного учня, не передбачає порівняння навчальних досягненнях різних учнів, широко використовує описове оцінювання, застосовує зрозумілі критерії оцінювання, за якими оцінюють учня, він стає свідомим учасником процесу оцінювання і навчання, забезпечує зворотний зв’язок – отримання інформації про те, чого учні навчилися, а також про те, як учитель реалізував поставлені навчальні цілі, визначає вектор навчання: виконавши завдання, учні дізнаються про те, якого рівня вони наразі досягли і в якому напрямку їм потрібно рухатися далі. Та за результатами анкетування педагогічних працівників тільки 22,2% використовують дану форму опитування. На основі спостережень за навчальними заняттями цей відсоток – учителі початкових класів, які пройшли курси підвищення кваліфікації НУШ. Це означає, що дане питання потребує глибшого вивчення. Слід зазначити, що формувальне оцінювання – це інтерактивне оцінювання прогресу учнів, що дає змогу вчителю відповідно адаптувати освітній процес, опираючись на дані відстеження особистісного розвитку дітей та хід набуття ними навчального досвіду й компетентностей, тому є необхідність пропрацювати даний вид оцінювання з педагогічними працівниками шляхом проведення науково-педагогічного семінару з даної теми та пройти відповідні тренінги, онлайн-курси тощо. Однією з ключових компетентностей, якими має володіти випускник середньої школи, є уміння вчитися впродовж життя. Це здатність до пошуку та засвоєння нових знань, набуття нових умінь і навичок, організація навчального процесу (власного і колективного), зокрема через ефективне керування ресурсами та інформаційними потоками, вміння визначати навчальні цілі та способи їх досягнення, вибудовувати свою освітньо-професійну траєкторію, оцінювати власні результати навчання, навчатися впродовж життя (Концепція «Нова українська школа»). На жаль, мотивація до навчання у здобувачів освіти є низькою. І хоча є критерії оцінювання навчальних досягнень учнів; заохочення і позитивне оцінювання робіт учнів учителями все ж цей напрям роботи потребує покращення шляхом активізації участі учнів в організації своєї навчальної діяльності; зосередження освітнього процесу на оволодіння учнями ключовими компетентностями, а не на відтворенні інформації; надання можливості вибору учнями власної освітньої траєкторії.
Заступник директора з НВР Людмила БРОВКО
