Мова кожного народу Неповторна і — своя; В ній гримлять громи в негоду, В тиші — трелі солов'я.
На своїй природній мові І потоки гомонять; Зелен-клени у діброві По-кленовому шумлять.
Солов'їну, барвінкову, Колосисту — на віки — Українську рідну мову В дар мені дали батьки.
Берегти її, плекати Буду всюди й повсякчас,— Бо ж єдина — так, як мати,— Мова в кожного із нас!
« повернутися
